Любовь волка

2

Брати з посмішкою дивилися вслід дівчині.

 -Втікає.

-Може, ми щось не так просто зробили. -Адам невдоволено забурчав. -Контакт ... ти не міг що серйозніше зробити?

 -Так ми б додому невідомо, коли повернулися.

 -Ну і що, зате з нашою дитиною могли б довше побути.

 Обидва брати замовкли і знову подивилися в бік будинку, чутливим нюхом уловлюючи той солодкуватий запах, який до неї так і вабить.

 -А Вона гарна ...

 -Вона найкраща...

 -Треба поговорити з батьком.

-Так, головне зараз заручитися підтримкою батька, а потім уже йти на кардинальні заходи. -Тайлер усміхнувся.

-Що ти маєш на увазі? -Адам з цікавістю подивився на брата.

-Малюшка щось відчула. Готовий посперечатися, що вона нас у зустрічі уникати буде. Тож треба просто її забрати.

-Згоден, брате. До того ж дуже важко нам далеко від своєї пари перебувати.

 -Та й те, що живе вона одна, турбуватися змушує.

 Так вони й розмовляли, доповнюючи думки один одного.

Брати рішуче завантажилися у свій позашляховик та поїхали додому. За півтори години вони прибули на базу. Де мешкало їхнє поселення перевертнів. Їхній батько Кейн був альфою північної зграї. Крім них у сім'ї було ще двоє дітей: їхній старший брат Коул та молодша сестричка Сандра. І це ще не межа.

 Коли брати приїхали додому, просто на порозі їх зустріла їхня мама - мініатюрна зеленоока брюнетка Меган.

-Хлопчики, ви де весь час пропадаєте? Зовсім ні сорому, ні совісті. Що старший, готується альфою стати, у справах гасає, що молодша на побачення весь час бігає, тепер ви бовдури різко стали кудись пропадати.

-Мам, ми до батька поговорити. -Брати по черзі поцілували маму в щоку.

-Поговорити? В чому справа? Ви тому пропадаєте?

-Так поговорити. І так тому пропадаємо.

 -Ой, хлопчики мої, щось трапилося?

-Ех, ще як трапилося, мам. -Мрійливо зітхнувши, брати нарешті протиснулися повз матір і сміливо пройшли в кабінет батька.

 За столом сидів статевий брюнет невизначеного віку з бурштиновими, як і у синів очима.

-Ну Привіт, пропажи. - Весело звернувся до них батько.

 -Тату, ми у справі...

 -Якісь проблеми на території зграї?

-Ні. Ми знайшли свою пару.

-О. -Чоловік від подиву підвівся і знову сів на місце. -То ви тому пропадаєте?

 -Так, тат.

 -Чому ви ще не привели нашу майбутню дочку знайомитись?

 -А тебе не дивує, що вона у нас одна на двох?

-Чесно, хлопчики, ні. Все так, як я й думав.

 -Тат, вона людина.

-Ну і що? Ваша мама теж не перевертень. -Кейн лукаво примружився.

 -Тож ти не проти?

-Звичайно, ні. Давайте везіть її сюди і про онуків не затягуйте. -Чоловік досить відкинувся на спинку крісла.

-Які онуки, ви ще самі дітей збираєтеся народжувати. -Синхронно простогнали брати.

-А одне іншому не заважає. -Вправно викрутився Кейн.

 -Треба спочатку її підготувати.

-Немає часу, хлопці. На кордоні дедалі частіше стали помічати ліканів. Вже сталося кілька нападів на людей. Буде безпечніше, якщо вона житиме на території зграї.

 -До того ж живе вона одна...

-Тим більше! Не зволікайте з її переїздом, хлопці. Я буду радий з нею познайомитись.

Брати попрощалися з батьком і відбилися від розпитувань мами, яка одразу шугнула в кабінет батька. Самі хлопці пішли готувати свій тільки нещодавно збудований будинок для спільного проживання з їхнім малюком.

 За кілька днів вона вже буде з ними...