Любовь волка

15

'Скоро, дуже скоро нас настане час, коли ми зможемо вийти з тіні. І завдати удару по тим, хто вважає себе кращим за нас! Вони називають нас виродками, ненажерою! Вони полюють на нас, вони винищують нас! Вони хваляться своєю чистою кров'ю, вважають себе королями! Зграя, я закликаю вас до бою, я закликаю вас пустити королівську кров! Це буде перший крок на шляху до нашої свободи!

 ***

- Мила, ми підемо перевіримо периметр. Нікуди з дому не виходь, і стеж за Сандрою. -Близнюки по черзі поцілували мене і пішли.

Минуло вже два місяці від дня обряду. Не можу сказати, що все у нас йде гладко. Звичайно, нам довелося звикати до звичок одне одного. Мені довелося звикати до їхньої підвищеної опіки по відношенню до мене, їм довелося примиритися з моїм бажанням якийсь час проводити наодинці з собою та своїми думками.

До нашого будинку ми так і не переїхали. Після обряду лікани різко активізувалися: почали частіше з'являтися на нашій території, почали відбуватися сутички, в яких, хоч і важко, але нам вдавалося вийти переможцями. А за кілька днів напади різко припинилися. Начебто всі ликані толі вимерли, толи покинули територію.

Але Каїн твердо впевнений, що вони чогось вичікують саме тому патрулі на всій території зграї максимально посилилися. Всі самці перевертні, здатні битися постійно ходять вуличками, патрулюють ліс. Жінки та діти сидять удома, навіть за крайньої потреби їм заборонено переступати поріг власного житла.

Але було й щось приємне. Збирали пораду, приїжджали ватажки зі зграй з усіх куточків країни. Від однієї зі зграй зі сходу приїхав старший спадкоємець ватажка, оскільки його батько з матір'ю чекають на дитину, ватажок побоявся залишити свою пару без нагляду. Я бачила, які зацікавлені погляди вони з Сандра кидали один на одного. Та й сама Сандра стала вдвічі більше огризатися і втричі зухваліше одягатися. Подруга мені нічого не говорила, але з палких очей і за лютими обіцянками кривавої розправи над одним нахабним хвостатим стало зрозуміло, що коли це безумство закінчиться, ми зможемо спостерігати створення нової пари.

Ну а поки я під конвоєм їздила до школи, виявляється разом зі мною вчиться один перевертень із нашої зграї. Він тепер за мною доглядає, а потім мене забирають мої хлопчики, і я сиджу вдома. Але й удома я часу даремно не витрачаю. Меган вчить мене готувати. Вона намагалася вчити і Сандру теж, але цій йогозі було важко всидіти на одному місці за однією справою, тому Меган швидко відіслала дочку подалі.

 Зараз, коли ми залишилися в будинку одні, ми втрьох сиділи й пили чай із домашньою випічкою.

-Ох, Дівчатка, щось у мене на душі неспокійно. -Тяжко зітхнула Меган.

 -Мам, ти ж не перевертень, на тебе повний місяць впливати не повинно.

-Якраз навпаки, донька, впливає. Чим ближче повний місяць, тим краще у мене починає працювати інтуїція.

-О, а чому я тільки зараз дізнаюся про те, що при повні ти екстрасенс? Ми могли таку рекламу дати! Ми стали б популярними!

-Ох, егоза, що ж тобі все нема. -Тяжко похитала головою Мег, намагаючись приховати посмішку.

-Меган, а ви її в дитинстві не кидали? -Весело запитала я.

-Один раз точно, а потім не знаю. Чоловік із синами мені не говорили. -Так само весело відповіла Меган.

 -Ах, ви ...-Закінчити фразу Сандра не встигла, у всьому будинку вирубалося світло, на вулиці теж була непроглядна темрява.

-Це що таке? -Запитала Сандра чомусь пошепки.

-Пробки могли вилетіти. - Якось невпевнено промовила Меган. -Ви посидите тут, а я піду спущусь у підвал перевірю.

-Мам, що ти в цій темряві побачиш? Ходімо всі разом. Я в темряві орієнтуюсь краще за вас обох.

-Добре. -Ми тихенько встали і вийшли з кухні, Сандра попереду веде Меган за руку, а я позаду Меган.

Ми пройшли вітальню і підійшли до дверей у підвал, коли Сандра раптом зупинилася. Це я відчула, врізавшись у спину Мегана.

 -Сандрі?

 -Там хтось є?

 -Де у підвалі?

-Ні, біля парадного входу. Стійте тут, я перевірю.

 Ми не встигли нічого сказати, коли настала тиша, а після цього відразу пролунав ледь чутний цокіт пазурів по дерев'яній підлозі.

 -Семмі, стій тут, а я спущу вниз.

 -Ви впораєтеся?

-Так, тут ліхтарик лежить біля самого входу. Дитинко, будь напоготові. -Меган востаннє стиснула мою руку і зникла за дверима.

Я сперлася на стіну. Очі вже звикли до темряви, і предмети я стала бачити набагато чіткіше. До того ж активізувався подаруночок від обряду. У темряві я почала дуже добре бачити, але все-таки до ідеального зору перевертнів мені далеко. Саме ця особливість урятувала мені життя. В черговий раз кинувши погляд у бік виходу в хол, я помітила тінь, що крадеться. Спочатку я вирішила, що це Сандра повернулася, але поведінка перевертня здалася мені дивною. Дуже тихо він крався і весь час водив носом навколо, ніби він точно не знає, що йому треба знайти. Я швидко шмигнула за диван. Акуратно рачки підповзла до протилежного краю і виглянула, щоб подивитися на непроханого гостя.

Перевертень у цей момент стояв на сходах і тягнув носом у бік другого поверху. Я підірвалася та швидко забігла на кухню. Покопавшись у скриньках, я витягла великий ніж. Жаль, що срібного посуду в будинку немає. Все ж таки в цьому легенди недалеко відійшли від правди: срібло і в правду шкодить перевертням.

З ножем у руці я почувала себе набагато впевненіше. Але на місце впевненості прийшло дике хвилювання за Меган і Сандру. Я вирішила проникнути назад до підвалу. Потроху підійшла до виходу з кухні і нерішуче завмерла на порозі. У голові чітко виникла впевненість, що як тільки я зроблю крок із кухні, перевертень на мене нападе.

Завмерши на мить, я глибоко зітхнула і зробила крок уперед, виставивши перед собою ножа. Я тихенько почала рухатися по вітальні, кидаючи обережні погляди на всі боки: у холі перевертня вже не було і куди він подівся, я не мала поняття. Раптом, буквально всією спиною я відчула злісний погляд спрямований на мене. Розвернувшись назад, я різко викинула руку з ножем уперед, лезом я потрапила точно в плече перевертню, що опинився у мене за спиною.

Рефлекси спрацювали раніше за здоровий глузд. Я розвернулась і стрімголов помчала у бік виходу. Позаду себе я почула роздратоване гарчання. Гість перестав ховатися. Вилітаючи за двері, я ще встигла почути стукіт кігтів по дереву, коли відчула, як мені по спині ніби лезами пройшлися. Зойкнувши, я запнулась і стрімголов прокотилася по землі. А позаду мене вже точилася запекла боротьба. Сандра встигла збити перевертня в польоті, і тепер вони грудкою, що гарчить, стали кататися по землі, намагаючись відтяпати один одного по шматку. Вони драли один одного кігтями, щелепи клацали в небезпечній недалеко від ший, лап, боків.

Як виявилося потім, вони билися не більше п'яти хвилин, як раптом налетіла велика темна тінь і за шкірку відтягла перевертня від Сандри. Як виявилося, то був Каїн. Вже немолодий перевертень люто вгризався в плоть ворога, що посмівав напасти на його дочку. У момент цієї сутички, я змогла побачити, наскільки Каїн сильний перевертень. Весь бій продовжився не більше кількох хвилин, як Кайн зламав шию лікану і, задерши морду, голосно завив.

Відповідаючи на його заклик, повз нас пробігла купа перевертнів, вриваючись у будинки і виганяючи з них ліканів. Почалася сутичка. Деяким ліканам вдалося дати деру в бік лісу, але і там їх струнким поряд зустріли наші перевертні, що вискочили їм на зустріч, на чолі з Коулом і моїми близнюками.

-Семмі, Сандрі, йдіть у будинок, вам не варто цього бачити. -Нас гукнула Меган вже стояла в обіймах чоловіка.

Ми з Сандрою слухняно пішли в будинок, де Меган почала клопотати над нашими "бойовими пораненнями". Сандра сиділа й бурчала про те, що ця плешива блохата грудка вовни мало того, що зіпсувала їй шкуру, так ще й обличчя розполосувала, як ревнива коханка. У мене ж було три глибокі подряпини навскіс на спині. Меган продезінфікувала нам рани, на Сандрі вони відразу почали затягуватися, а мені доведеться ходити з подарунками ще тижнів півтора, поки вони не заживуть. Кров моїх близнюків прискорить у мені регенерацію.

-Меган, а ви як? Чи не постраждали?

-Ох, ні, дитинко. Каїн був досить неподалік будинку і зміг мені передати повідомлення про те, що на них напали лікани, тому я залишилася в підвалі. А ти чому не спустилася, коли зрозуміла, що в хаті чужинець?

-Я про це не подумала. Я прошмигнула на кухню за ножем, а потім хотіла повернутися, але зрозуміла, що лікан виявив мою присутність.

-Ну, добре, що все обійшлося. -Сумно зітхнула Меган.

-Мила, підемо зі мною. -Покликав дружину Каїн.

 -Вибачте, дітки, я зараз повернуся.

-Сандрі, ну ти і Рембо. -Я вирішила піддражнити подругу.

-А ти сама? Зі звичайним ножем і на лікана. І зачепила ж його!

-Угу, хоч я сумніваюся, що знову зможу повторити такий трюк. Цікаво, що буде далі.

-А Далі, дівчинки, війна. -У вітальню повернулися Каїн і Меган. -Ми винищимо їх усіх до останнього лікана. Власне, ми вже це робимо. У сусідніх зграях теж зараз триває битва.

 -Звідки такі знання, па?

-В одну з вилазок, нам вдалося зловити лікана і ... з'ясувати, що вони планують напасти всім гуртом напередодні повного місяця. Точного дня нам дізнатися не вдалося.

-Ну і розвідка у вас. -поважно свиснула Сандра.

-А то. -Усміхнувся Каїн. -Добре, дівчатка, я вас залишу, битва ще не закінчена. -Каїн вийшов з дому, а ми посідали у вітальні. Меган принесла нам склянку віскі кожної. 'Щоб заспокоїти нерви': -сказала вона. Так ми й заснули, хто десь сидів.

 ***

А тим часом розгорнулася кривава битва. І відлуння її не змовкали протягом кількох тижнів, доки не було знайдено і вбито останнього лікана. Ця битва увійде в історію перевертнів, як третя кривава битва, і їй дадуть назву "Винищення". І проживуть перевертні ще не одне століття, а може навіть тисячоліття, поки ликани знову не повернуться і не захочуть винищити всю чисту кров.