З горя вирішили напитися, але не в кав'ярні, а вже в "Найте". Там на нас чекала несподівана зустріч. Відмінністю цього клубу від інших північних закладів нашого міста було те, що він був розділений на 2 зони. Перша зона з одним із найбільших танцполів у місті розташовувалась на першому поверсі. Тут можна було відірватися під останні новинки в таких напрямках, як Також часто звучали найкращі хіти місяця R'n'B чи Dance. Неординарний інтер'єр, витриманий у чорно-червоних тонах та барна стійка, розташована в центрі танцполу, створюють у відвідувачів атмосферу попадання в порочне Пекло. Його підкріплюють "біса сексуальні" (фраза Стаса) дівчинки go-go. Друга зона – наша зі Стасом кохана. Часто, розпалившись коктейлями з бару та запалювальними треками, нам, як яскравим представникам слов'янської душі, хотілося ще більшого відриву, але вже саморобного. Іншими словами, нам хотілося співати. Саме в другому залі був караоке-бар. Атмосфера тут була інша, сповнена якогось дитячого запалу та веселощів. Стіни, меблі, сцена – все було не просто різнобарвним, а ще й до того ж у кислотних тонах: салатовий, яскраво-рожевий, насичений блакитним тощо. Тут, на відміну від попереднього сектора, відривалася не лише клубна молодь, але старший контингент - усім хотілося забути рутину робочого тижня і віддатися улюбленій мелодії. Коли бажаючих заспівати не було, показувала приклад професійного виконання співачка, запрошена на вечір.
Відразу зізнаюся, співати я не вмію і більше того, мене просять не робити цього. А ось танцюю дуже навіть нічого, часто виходжу до дівчаток go-go і танцюю на рівні з ними - сексуально, дражливе, плавно і повністю йдучи в мелодію.
Випивши пару коктейлів, ми вирушили в караоке бар. Хотілося трохи поспілкуватись, поділитися враженнями після сьогоднішнього вечора. Ви не повірите, кого ми там побачили на сцені. Нас зустрів м'який гарний дівочий голосок, сповнений щирості та болю. Ми відразу звернули погляд на сцену, де співала ОЛІВІЯ.
Ми завмерли. Знаєте, мені завжди подобалася ця пісня Beyonce, але як заспівала її дівчина. Серце стискалося від переживань, описаних у пісні. Вона співала серцем і здавалося, що вона сама написала її про своє життя:
У мого романтичного друга потекла навіть сльозинка по щоці. Непомітно до нас підійшла Ірина.
- Вам також подобається, як вона співає?
Ми, як два бовдури, не відриваючи погляду від співачки, повільно похитали головою на знак згоди.
- Це моя сусідка по сходовій клітці. У неї зараз проблеми в особистому житті – хлопець козел. Дізнавшись, що вона вагітна, довів спочатку до істерики та зриву, вимагаючи, щоб вона зробила аборт, то потім ще й зник. Бідолашна дівчинка в депресії місяць не виходила з квартири. Я вмовила Костика взяти її в клуб, а вона виявилася справжнім діамантом!
- Так, ось чому вона мене відшила - вона боїться знову обпектися. І це зовсім не означає, що я їй не сподобався. Просто вона його не може забути, адже ще мене не знає. - не моргаючи видавав свої міркування Стасон. - У мене є шанс! Адже мене не можливо не любити?! - різко обернувся до мене і схопив за плечі, дивлячись поглядом шаленого професора.
- Є таке... Але шанс дуже маленький, я навіть сказала б мізерний.
- Ну і що, але ж він є! Я їй доведу, що я зовсім не такий убл*док, як її колишній.
- Тоді дерзай, але для початку не лякай її своєю п'яною фізіономією. Замов їй квіти і валимо по хатах. У мене завтра день Х – свидуха із Серхіо. - заспівала я щаслива і застрибала як закохана малолітка.
Замовивши по телефону в цілодобовому магазині квітів шикарний букет орхідей, Стас продиктував послання на листівку: "Ви не збираєтесь, щоб я хотів, щоб я хотів, щоб я хотів, щоб я хотів, щоб я хотів, щоб я хотів, щоб я хотів, щоб я хотів, щоб я знав"
-------------------------------------------------- ------
У передпокої, крім Мімі, мене зустріли, мабуть, поспіхом скинуті чоловічі черевики і під*підка під жіночі туфлі від Jimmy Choo. Цікавенько... Хто ж упав жертвою нашого Казанови місцевого масштабу?
За зачиненими дверима кімнати Алехандро долинали якісь жіночі стогони, схлипи та завивання. Невже він її вже смажить? Фу, як бридко! Це ж треба було прийти в розпал їхніх ігрищ? Треба було ще потусити в клубі або напроситися на ніч до Стаса. Але ж я не знала, що він такий швидкий хлопець. Треба домовитись, щоб він їх у мотель водив. Не хочу, щоб тут усілякі вешталися. І це не ревнощі, як Ви могли подумати. Хоча перший крок до одужання - це усвідомлення того, що ти хворий. Ну гаразд, може й ревнощі, але чисто до житлоплощі, а не до хлопця, який жив поряд зі мною. Та й не хочу травмувати Мімі розпусними сценами. Так, хай буде так... хоч і знаю, що сам себе не наї*єш. Фууууу, а якщо вони на кухонному столі до мого приходу цим займалися, то мені на ньому ще їсти. Потрібно точно обговорити ці речі. Тут різко відчинилися двері і вибіг наляканий Алехандро. Я, щоб не побачити всієї краси того, що відбувається в кімнаті та голих тіл, швидко прикрила долонею очі.
- Ой, тільки не будуй із себе скромницю. Добре, що ти прийшла... - він, що зараз мені запропонує взяти участь у їхніх збочених іграх? А я впевнена, що вони саме такі, не дарма дівчина досі так завиває. Може, здалася бідолаха? І тепер я, як жертва в пастці, маю продовжити цей секс-марафон? Ви теж подумали, що в мене надто хвора фантазія? - Та я не голий. Ти чого так прикриваєшся?
Я забрала руки від обличчя. І в правду не голий, навіть штани не зняті, тільки сорочка розстебнута і відкриває погляду гарний прес його власника. Ого, надивившись на ці кубики, я вже готова була прийняти його пропозицію, яку я мав, але тільки без тієї лярви. Щось гормони розігралися від того, що давно не було сексу. Сподіваюся, Серхіо виправить цей недолік. Упевнена, йому сподобатися це "робити", та кожному чоловікові сподобатися голодна, щодо сексу, дівчина.
- А що це з нею? - кивнула у бік зачинених дверей у кімнату хлопця. Все-таки жіночої цікавості немає меж.
- Та ця дурниця в пориві пристрасті, коли розстібала мою сорочку, зламала ніготь і як заридає. У неї, бля, наче якась депресія. Я хотів її втішити і дістав з кишені штанів носову хустку, але це виявилися ЖІНОЧІ ТРУСИ, ті самі жіночі труси, які я тобі купував. Чи ти мені їх підклала, коли ключі від машини брала? - Догадливий хлопчик. Сідай, п'ять! Тільки не треба на мене дивитись таким злим поглядом. - Я тобі цього не залишу. Вона коли побачила їх, то взагалі впала в істерику і потекли не тільки сльози, а й соплі з голосіннями, що "всі мужики козли та бабці, а ніготь зламати, то це взагалі трагедія вселенського масштабу". Допоможи мені знайти аптечку. Потрібно її заспокоїти, дати валеріанки, а то додому ніяк спровадити не можу.
Знаєте, я, як ніколи, була задоволена собою. Мій невеликий презент зіграв свою найкращу роль. Хлопець був реально збентежений і злий. Хоч і дівчину можна було зрозуміти, таки ніготь зламала. У цьому я була з нею солідарна, але не в такі крайності впадати!
- Так вона на самій верхній полиці на кухні. Зараз принесу. - дружелюбно повідомила я, а в самої вже дозрів план нового знущання з цього представника сильної половини людства.
- Я з тобою піду, бо раптом переплутаєш медикаменти. - Ну не можна ж бути настільки проникливим! Я навіть трохи засмутилася і в мені поменшало ентузіазму.
Не знаю, чому і хто постачав медикаменти цьому хлопцеві, але тут виявилася половина асортименту будь-якої цілодобової аптеки. Від бинту до Віагри. Віагри? Віагри ... * Яхидно потирала ручки моя капосна натура *. Тільки навіщо вона йому? Сашко нещодавно приїхав, навряд чи одразу побіг затарюватися в аптеку. Швидше за все, дядько Костян доручив повністю обставити квартиру синочка тому, хто брав все і багато, не замислюючись про зміст, тому що і в продуктах були явні нікому не потрібні надлишки, типу манної каші. Хто її готуватиме і їстиме?
Дуже вчасно Алексу зателефонував батько з чимось дуже важливим, бо Сашко одразу насупився і, покрутивши перед моїми очима пляшечкою з настоєм Валеріани, попросив накапати 40 крапель у склянку з водою, а сам відвернувся до вікна і почав щось виправдовуватися. Я просто не могла пропустити такий вдалий момент і мадамі в кімнаті замість Валер'янки у воді розмішала хорошу таку дозу снодійного (але не смертельну, ви не подумайте. Це щоб у них вже напевно нічого не було, а то раптом вона заспокоїтися і вони вирішать продовжити , А мені ще спати в сусідній кімнаті ...), а Містеру Любвеобільний я розмішала в соку 2 таблетки Віагри. Мені чомусь одразу згадався початок 4-го фільму "Дуже страшне кіно" та стояк героя Чарлі Шина. Нехай постраждає від невдоволення, йому корисно. Сподіваюся, він не скористається тілом дівчини, що дрихне. Поки об'єкт відволікається, треба діяти.
- На, випий, заспокойся. - Простягаю йому сік. Він узяв до рук і продовжив розмову. Коли поговорив, то підозріло втупився у вміст склянки. Небагато подумавши, забрав у мене з рук мою склянку соку, а ще трохи подумавши, поміняв наші склянки знову. Ха-ха, мабуть реально підсушило, раз не вилив у раковину.
Поки пили сік, я підвела до основного і ми домовилися не приводити в квартиру своїх коханців, тільки якщо це дуже серйозне у відносинах. Під кінець розмови Сашко щось згадав і, прихопивши заспокійливе, метнувся "кабанчиком" у кімнату. Повернувшись, урочисто вручив мені величезний пакет. У ньому виявилася подушка у формі печенюхи.
- Нова подушка, як і обіцяв. Сподіваюся прийдеться до смаку. Коли вночі на жор проб'є, можеш ув'язнити і не шуміти на кухні.
-- Хаха смішно. Пожартував-посміялася. - саркастично промовила. - Не дочекаєшся, щоб я ночами ховала.
Насправді мене часто почали мучити сни різного характеру (кошмари, еротичні, різні загалом) і, щоб відволіктися, я іноді блукала по квартирі в годині так 4-5 ранку. Треба буде йому гідно відповісти на такий наклеп, хоча подушка мені дуже сподобалася.
- А чим же там займаєшся? Чи ти лунатик?
- Відвали. Я тепер тебе весь час спеціально приходитиме будити, коли мені не спатиметься. – зловтішно пообіцяла я.
- Якщо тільки в прозорому пенюарі і пристрасно цілуючи.
Ось біса, звідки він про мій вчорашній сон дізнався?! Гадський збіг! Тільки забула...
- У мене є більш дієвий спосіб пробудження для тебе, але він тобі навряд сподобається - я на тебе сплячого кішку зверху кіну. Сон як рукою зніме, щоправда, забезпечений переляк.
-- Не треба. - одразу відхрестився від подібної долі не на жарт рознервований хлопець (розуміє, що я на таке здатна). - Гаразд, пішов я, бо щось вона підозріло затихла. Може, охрипла? - з надією сказав Алехандро.
Не пам'ятаю, що саме мені снилося цієї ночі. Здається, я від когось ховалася, уникаючи розправи, тому зляканий крик Алекса сутра дуже органічно ліг на події та мого сну, і я не прокинулася через нього, а продовжувала жити в країні Морфея. Але Алехандро таки розбудив мене, наполегливо трясучись за плече.
- Стасю, ну дай поспати... - сонно простягла, за звичкою вирішивши, що це мій найкращий друг. Ми часто ночували один у одного (хоча, звичайно, у мене частіше, я ж жила сама, без батьків).
- Мала, у мене там труп у ліжку розкладається!!!! – відчайдушно та злякано кричав Сашко.
Слова "труп" і "розкладається" зробили свою справу і я миттєво прокинулася. Невже переборщила зі снодійним? Я схопилася з ліжка і побігла до кімнати хлопця. Його нічна "леді" була жива і тихо сопіла. А ось що так сильно налякало хлопця я не відразу помітила через переляк, що необережно закінчила цю дівчину. На подушці Алекса (а собі, гад, нормальні купив, аж 2 штуки) лежало довге накладне волосся дівчини, а поряд з нею ще й пара нарощених вій.
- Жива твоя спляча красуня, я їй просто снодійного замість валеріанки вчора набила. - заспокоїла Саху і, не подумавши, тим самим видала себе. Хоча він і сам здогадався б про мою причетність через фірмовий коктейль. - Ти чим з нею вночі займався, що не тільки волосся повидирав, але ще й війці?
- Та нічим, взагалі нічим... - розвів руками. Простеживши за рухом його рук, я звернула увагу на такий конкретний стояк, що явно випирає з боксерок молодої людини. Ого, навіть нехилий переляк не остудив хлопця. Хоча, вчорашнє нічне збудження плюс активну дію пігулки і, на додачу, щоранковий стояк, об'єднавшись, вилилися в це приголомшливе видовище - було на що помилуватися моїй хтивою натурою. - А ти мені нічого не підмішувала? - пронизливо примружив очі.
Усі фантазії миттю померкли і мозок почав активно вигадувати шляхи відступу.
- Ні, що ти. - Якось неправдоподібно пролепетала я.
- Чорт, і коли ти встигла, я ж спостерігав за тобою? Як дупою відчував...- сам собі поскаржився він.
- Мій улюблений хрещений, несвідомо, допоміг мені. - похвалилася я. Чого вже ховати?
- А це що за фігня? - Вказав на пережитки колишньої, прекрасної зовнішності дівчини.
- Це? Це наслідок відвідування дешевого та непрофесійного стиліста. Але, як виправдання, це ще й прагнення самовдосконалення та неземної краси. - вирішила трохи виправдати дівчину через жалюгідне видовище, яке вона тепер уявляла. Впевнена, ще вчора вона виглядала на всі сто.
- Ось це влип... Треба швидше її спровадити і забути, як страшний сон. А за це – вказав на свого "дружка", – ти ще заплатиш. А може, це ти зробила для себе? Сама захотіла зі мною попустувати?
- Ага, ну так, звичайно. Якщо тільки у твоїй хворій фантазії. Ти давай буди свою Царівну Жабу, яка, на відміну від своєї казкової тезки, скинувши свою "шкірку" стала тільки гіршою і виправдовуй швидше, а в мене сьогодні побачення, ще зібратися треба.
- Побачення? - Ошелешено запитав Алекс. - З ким?
- Та з одним пожаринком. - промовилася я.
- І давно ви зустрічаєтеся?
- Перше побачення, але він такий клааааааасний. - поморгала очима і, склавши долоні, замріяно відвела погляд. - Я сподіваюся на продовження ... - вирішила не приховувати, адже він мій друг (вже) і не бажає мені зла, хоч і жарти у нього жорсткі, під стать моїм.
- Зрозуміло. - Замислено сказав Алехандро.
-- Що тобі зрозуміло?
- Що сексу в тебе давно не було. - покривлявся цей блазень, отримав за це кулачком у накачаний живіт (йому ніфіга, а мені трохи боляче) і став будити дівчину. Я ж вирушила у ванну.
Вийшовши з ванної, я застала Сашка з дівчиною на порозі. Так як я була обгорнута лише в рушник (забула білизну в кімнаті), то вони дивилися на мене.
-- А це хто? - дівчина ошелешено дивилася на мене.
- Я з ним живу. - Сказала, не давши що-небудь відповісти Сані.
- Ти мені не казав, що з кимось живеш. - Дорікнула гостя хлопця.
- Та він багато чого тобі не казав.
У поле мого зору потрапила упаковка від Віагри, з якою грала моя кішка, мабуть скинула зі столу, коли нудно було. План подальших знущань з цього бабника дозрів миттєво. Я забрала коробочку у Мімі та демонстративно показала парочці.
- Ти якщо приймаєш подібне, то хоч упаковку викидай. Не хочу, щоб кішка з нею грала.
Дівчина була в шоці і лише переводила погляд з експонату на Сашка, мовчки питаючи "і як це все розуміти?" Алехандро ж, у свою чергу, дивився на мене, не моргаючи, промовистим поглядом голодного самця. Мабуть дія таблетки ще не закінчилося. У його дзеркалах душі я бачила як наяву, як і в яких позах він покарає мене за цей спектакль. Більшість кар було сексуального характеру. Втім, інших я від нього і не очікувала. Поклавши коробочку у вірну кишеню його вітровки і, поплескавши по ньому рукою, при цьому попутно помацавши накачені м'язи грудей Алекса, мило посміхнувшись, пішли збиратися на побачення. За спиною я чула звинувачення та питання дівчини, типу "Ви що свінгери?" або "Груповуху з моєю участю вирішили влаштувати?!". Відпадний ранок у мене вийшов. Хоча, не зовсім ранок, адже вже година дня, але настрій у мене піднятий.