8

2408 Words
  Вони зійдуться і будуть щасливими, а мені як бути? Що буде зі мною? Буду так само одна чи з черговим хлопцем не обділеним інтелектом на один вечір? Це мене розлютило і я схопила кришталеву вазу і шпурнула її в стіну. Осколками була засіяна вся підлога моєї кімнати.   - Відкинута жінка - жалюгідне видовище. - глузливо сказав Алекс, стоячи у дверях.    Мені зараз було не до суперечок з ним і абсолютно не хотілося слухати шпильки на свою адресу. Я, мовчки обминаючи уламки, встала і зачинила перед його носом двері. Він відразу ж її відкрив і вже з іншим виразом обличчя (більш співучасті), запитав:   - Гей, Віко, що з тобою? Тебе хтось образив? - Вперше за 8 років він назвав мене на ім'я, а не "мала".   - Відвали! І сховайся з очей, мені зараз не до твоїх жартів! – крикнула я.   - Ого, що так серйозно? Пожежник тебе що, відшив? - Швидко підійшов до мене і обняв дуже міцно. Тепло його тіла зігріло мою душу і мені стало легше.    Ми сіли на ліжко. Він посадив мене на коліна і, ніжно обхопивши моє обличчя руками, сказав.    - Він сліпий осел, якщо не повівся на тебе. Ти ж справжня красуня. - і ніжно якось по-дитячому поцілував у носик.    Я не чекала такого повороту подій і, коли він заглянув мені в очі, то в них я побачила не занепокоєння за близьку людину чи родича, а якусь ніжність. Якби мені ще пару років тому, та місяць тому, хтось сказав, що я в погляді цього самовпевненого егоїста стосовно мене побачу щось подібне, то я б порадила цьому жартівнику якомога менше вживати наркоти в різних її видах.    Алекс швидко впорався з тою секундною ніжністю і знову повернувся хам і розгильдяй Сашка.    - Знаєш, Віккі, тебе може це не хвилює. Просто хочу, щоб ти це знала, що особисто я, жест рукою на себе. - Щоб не сталося і в якого кольору смужку ти не була б, я б з радістю тобі вдув. - Боже, ну це пряме освідчення в коханні з боку Алехандро.    Подивившись на нього і побачивши вогники веселощів у його погляді, я вирішила підтримати його гру.    - Оооо, так приємно чути. - сентиментально та вдячно подивилася на хлопця, який повернув свій щоденний образ.    - Так, без ринку. Гей, а що це ти за соплі слухаєш? Давай одягайся, ходімо в нічний клуб висіти. Ой, почекай треба уламки прибрати, а то ще поріжешся. - Ніх** собі який дбайливий. - А якщо хочеш звільнити агресію, то краще не бий вазу, а відірвись, поки одягаєшся, під пісню Three Days Grace – Pain.    Зачекайте, зачекайте... а що це були слова про смужку? - Дійшло до мене запізно.    - Ти що за мною стежив?    - Ні, просто шукав, щоб покарати за твою вчорашню витівку, але по ходу ти сама себе покарала. - Гидко заржав, хоча я залюбувалася його усмішкою.    Підспівуючи солісту, я вибирала з гардеробу відповідний одяг. Зупинила свій вибір на коротеньких чорних шортах та оливковому топі, а картаті колготи та босоніжки доповнювали мій сьогоднішній образ відірви. Цікаво, Сашко спеціально запропонував мені цю пісню послухати з якимось натяком?       Ех, Сашко, Сашко, що ж ти зі мною твориш? Так само не далеко і закохатися в тебе, собаки такого. Я ж знаю тебе - ти не здатний на вірність у стосунках. Але зараз не про це, я хочу забути сьогоднішній провал.    -----------------------------------------    Сашка чекав на мене вже біля порога і, дивлячись у дзеркало, надавав останні штрихи стильній зачісці. Виглядав дуже сексуально в чорних штанях і чорній футболці з білою емблемою тектоніка, що спокусливо обтягує торс Алехандро.    - Я готова! - дала про себе знати, молодому чоловікові, який до цього не помічав мою присутність, і посміхнулася.    Він оцінювально оглянув мене і в його очах затанцював мисливський азарт. Не знаю чому, але мені це дуже сподобалося. Я плавною ходою підійшла до нього і на вушко шепнула:    - Я покажу тобі спекотну ніч, хлопчик із туманного Альбіону.    Реакцією на мої слова стало його глибше дихання і потемнілі від пристрасті очі. Але водночас було видно, що він себе стримує. Може, його хресний попередив про мене?    Прихопивши з собою ветровку, Алекс цнотливо вивів мене з квартири. У ліфті мені зателефонував Стасик і поцікавився чи я жива, повідомив, що зараз зависає в "Найте" і слухає свою музу, Лів. Вже практично на першому поверсі, коли я тільки домовила, зупиняючись ліфт, різко смикнувся і я, не утримавши рівноваги, стала падати на підлогу. Щоб не впасти і не набити синців на колінах, схопилася за першу опору, тобто за Алекса, а точніше за його стегна (я ж падала). Ліфт труснуло гарненько, так що не тільки я "похитнулася", Сашка, щоправда, встиг ззаду схопитися руками за поручні. Мила картина постала консервативною леді похилого віку зі своїм онуком-підлітком років 14, коли відчинилися двері ліфта: на них дивилася парочка ошелешеним поглядом (ну ми від несподіванки та переляку, а вони подумали, бо застукали нас), де хлопець стояв, спершись на поручні, а дівчина - на колінах перед ним (так, я все-таки впала, але не вдарилася - Алілуя стійким стегнам Сахи!).    - Круто! Прям як в інеті! - захоплено вигукнув хлопець з вируючими гормонами, явний шанувальник репу та 50сents (судячи з фотки його на футболці).    В один голос з ним вирішила висловити і свою думку бабуся:    - Срамота! Розпусники! Ану забирайтеся звідси! В'ячеслав, заплющи очі, тобі не варто на це дивитися.- І пригрозила тростиною. Ось ніяк не можу зрозуміти нафіг тягати цей ціпок, якщо вона чудово може обійтися без неї, для солідності? Бачила як одна яскрава представниця такої категорії населення жваво бігла, прихопивши пахву паличку, за пільговим автобусом. Для мене це була німа сцена з написом "No comments" у верхньому лівому кутку.    На пару секунд ми завмерли здивовано, коли ми встигли стати розпусниками?    - Клейову телицю курчак, хлопче. - Сказав Славик схвально.    Після цього, до нас одразу дійшов сенс звинувачень бабусі. По собі не судять, мабуть по молодості сама частенько грішила? Але цього я не сказала, бо підозрювала, що вона мешкає з нами в одному будинку. Сашка допоміг мені піднятися і ми вибігли з під'їзду, як маленькі діти, тримаючись за руки і регочучи від душі.    У клуб поїхали на таксі, тому що Алекс вирішив підтримати мене і напитися "вхлам". Дорогою Алехандро різко попросив зупинити біля квіткового магазину, навіть гальма заскрипіли. З нього він повернувся з величезним оберемком червоних троянд, серед яких була лише одна біла. Пізніше я перерахувала, це була 101 трояндочка у букеті.    - Це тобі, красуне. - вказав на білу. - А це ти - найяскравіша з усіх.    Мені стало так приємно. Цей несподіваний букет став найдорожчим і найкращим подарунком, подарованим мені колись молодим чоловіком.    - Аааааа! Сашка, дякую. Він такий шикарний! - Полізла його обіймати і поцілувала в щічку.    Захоплена роздивлянням букета дівчина на задньому сидінні не бачила, як хлопець, що сидить на передньому сидінні біля водія, задумливо провів рукою по щоці і сам собі посміхнувся.    ------------------    Проходячи в клуб, як завжди привіталася з "вишибалою" Іваном. Цей чоловік завжди дбав про мене - викликав і сідав у таксі після ночі веселощів на дискотеці, в якому стані "нестояння" я не була. Все-таки тендітне плече Стасика не завжди витримувало мене. А ще він захищав мою честь і присікав усілякі плітки про мене між персоналом клубу. І це зовсім не тому, що я улюблениця його боса. Просто одного разу, ще в школі, я допомогла його доньці, молодшій за мене на 4 роки, коли її пресували стервочки з її класу через те, що вона скромно одягається. Тепер же я завжди передаю їй речі, що мені перестали подобатися, половину з яких я навіть не одягала.    - Доброго вечора, Вікторіє. - незважаючи на його амбальний вигляд (лисий перекачений у спортзалі чоловік 36 років, з перекошеним, трохи плескатим носом після невдалої бійки та глибоким шрамом на скроні. Загалом, по молодості добре помахав кулаками), у розмові він був дуже ввічливий і делікатний. Хоча, звичайно, після кожної такої культурної фрази слідувало матюки, на кшталт "Шановний, Ви зможете пройти в клуб тільки після того, як оплатите вхід. Зрозумів, с*ка?". А ще він був дуже вірним чоловіком: шалено любив свою дружину і дітей, не задивлявся на дівчат, що приходять у клуб. - Оху*нний букет. - ця фраза була сказана з незворушним обличчям якогось англійського дворецького. - Давай я його заберу, а коли йтимеш, поверну?    - Дуже дякую, Іване. Як Діана?    - Ой, вона рветься сюди в клуб. - тяжко зітхнув.    - То давай вона зі мною сходить наступного разу?    Він скептично на мене подивився, в його очах, наче кінострічка пропливли моменти мого бурхливого нічного життя.    - Я постараюсь очччччень мало пити, - спеціально розтягла слово, і ангельськи глянула на нього. А що, мені ця дівчинка завжди подобалася, просто раніше вона була малявка, а зараз майже 17. Краще нехай зі мною висітиме, ніж знайде погану компашку. - а їй так взагалі – лише фреш. Скажеш, щоб мені завтра зателефонувала, бо я її номер не знаю. - контактували ми з нею здебільшого через Івана.    - Добре. – здався тато. Завжди знала, що він хорошої думки про мене. - Але, бл*дь, якщо щось не те побачу чи унюхаю, ти крайня. І папик тебе не врятує. Я за доньку будь-якого порву.    - Ображаєш, Іване Васильовичу.    Весь час нашої розмови з Іваном Алехандро стояв трохи осторонь і розмовляв мобілем, мабуть, з черговою дівкою.    - Ні, сьогодні не можу. Я трохи захворів, температура – ​​шморгнув носом, прокашлявся. - Звідки музика? Аааа, це я в аптеку за ліками забіг. - вигадав якусь хиленьку відмазку.    Вирішила завалити його перед телицею. Голосно сказала мерзенним голосом аптекаря:    - Молода людина, презервативи найменшого розміру у третьому ряду. А вазелін Вам із полуничним чи банановим запахом? Молода людина, що розмовляє телефоном, це я вас питаю. - контрольний постріл, щоб точно не з'їхав.    Німа сцена. Тільки у трубці гавкала болонка Алекса. Вже Сашка, який нічим не дивується, поглядом повідомив, що моя кара близька і вже майже наздогнала мене. Я ж демонстративно підійшла до 2-метрового Івана, взяла його під ручку і погладила по плечу. Моя жахлива усмішка говорила "Мене кришують. Спочатку з ним впорайся".    У клубі спочатку знайшли Стаса. Він у компанії Лів та ще парочки дівчат-офіціантів розповідав якусь смішну історію. Олівія заливисто сміялася. Молодець, хлопче, потихеньку зближуєшся з нею.    - Ой, Вікусю, ти прийшла. - щиро зрадів і обійняв. Помітив Алекса, який стояв за моєю спиною, і шепнув на вухо. - З ним? Вік, ви що тепер разом?    - Ну, що ти, Стасику, все моє серце просто переповнене любов'ю до тебе. Для інших там просто нема місця. - Вирішила жартівливо з'їхати.    - Дивись, Вікусю, він не такий простий, як здається. - і що це значить? Блондин знає щось, чого не знаю я?    - Гей, що ви там завмерли обійнявши? Давно не бачилися? - ягідно сказала Аллочка, одна з танцівниць, яка щиро недолюблює мене.    - Вік, це Олівія. Лів - це Віккі - моя споріднена душа і просто добрий чол.    - Олександре, ми з тобою сьогодні станцюємо? - пролепетала спокусливим, але, насправді, неприємним, голоском Алла. Тільки зараз звернула увагу, що вся зграя дівчат, що колись зібралися навколо Стаса, плотоядно оглядала Саху і еротично облизувала губи, накручувала на палець локон, а одна навіть провокаційно провела рукою по області декольте. Всі, крім Олівії. Їй було якось паралельно на Сашка. "Може блондинів воліє?" - Видав мій мозок версію причин байдужості дівчини до цього красеня.    - Можливо... - обнадійливо сказав цей павич і так багатозначно підморгнув. Гей, це що ще за фігня?! Та я з цією стервою вже 2 роки "на ножах", її треба добре обламати, а не заохочувати сказ її матки! А потім він зробив щось несподіване: однією рукою обійняв мене за талію і звернувся вже до мене. - Одна дівчина просто не залишить мені для цього часу. - Сексуально посміхнувся і поправив мій кулончик на шиї.    З боку це виглядало дуже інтимно та багатослівно. Від Алехандро пахло якимось унікальним чоловічим запахом, і я це відчула, незважаючи на сторонні запахи, що панують у клубі. Це був перший момент, коли я зрозуміла, що зникла і починаю закохуватись у цього чоловіка. Для кожної людини поняття кохання має своє, індивідуальне значення. Для мене кохання - це, крім того, що ти не можеш намилуватися коханим, тебе постійно тягне до нього, ще й коли ти втрачаєш почуття реальності, вдихаючи його запах, що привносить небувале почуття блаженства та якоїсь нірвани. Коли я відчуваю таке поруч із чоловіком, просто вдихаючи його аромат, то мені можна ставити діагноз - сліпа, ідеалізуюча, але справжня любов, а не закоханість. Це я знаю тому, що колись у мене вже це було. Але про це боляче згадувати, я боюся випробувати це почуття знову тому, що стаю сліпою, наївною і всепрощаючою.    - Стасику, ми будемо на танцполі, якщо що, то підтягуйся. - Злякавшись своїх відчуттів, захотілося забути, віддатися музиці та танцю.    Дорогою Сашко пояснив, чому відшив цю стерву:    - Вона розпускає про тебе брудні чутки по клубу. Не розумію, чому батько її ще не звільнив?    Мені був дуже приємний такий захист з боку хлопця від цієї особи.    Сіли біля барної стійки. Алекс замовив віскі з льодом, я ж "Секс на пляжі". Нервова напруга від сьогоднішнього фіаско і трохи алкоголю розв'язали мову - розмова пішла на особисті теми. Нічого не танучи, я поскаржилася, що у пожежника вже є жінка серця. Саха, щиро дивувався, чого я взагалі з цього приводу парюся.    - Ну, не все ж таки хочуть тільки одноразовий секс.    - Це ти на мене натякаєш?    - А хочеш сказати, що ні? Ти хоч раз був у стосунках, коли не зраджував своєї подруги?    - Разок було... Але виявилося, що вона за моєю спиною давала всім ліворуч і праворуч, ходила. - зло сказав і випив залпом весь вміст склянки. - Я не вірю в "і жили вони довго та щасливо". Це все фуфло.    - Я теж не дуже обнадійую себе бути колись у таких ідеальних стосунках, але все ж таки вірю, що вони існують і, можливо, мені пощастить зустріти по-справжньому взаємне кохання.    - Не морочись, а живи справжнім, дитинко. Можу допомогти у цьому. - Фірмова усмішка.    - Ти просто ще ніколи не любив... - засмучено потягла я.    Поки ми спілкувалися, до Сашка постійно липли телиці: то номер телефону на серветці напарить, то зачепить випадково. Мене це напружувало і дуже дратувало, що він відповідав на ці знаки уваги усмішкою, поглядом, жестом... Все-таки він ще той бабій. Коли чергова дівчина, проходячи повз, зазирливо усміхнулася, а він проводив поглядом її філейну частину до самого входу в дамську кімнату, я не витримала і психанула.    - Та йди ти і вже трхни її, а потім повертайся і ми продовжимо нашу розмову!    - О, здається, хтось ревнує. Тобі казали, що ти дуже сексуальна, коли злишся? - наблизився він і я знову відчула його дурманливий аромат у перемішці з віскі.    - Сашка, відвали. На мене твої підкати не діють. - Відштовхнула його і пішла танцювати.
Free reading for new users
Scan code to download app
Facebookexpand_more
  • author-avatar
    Writer
  • chap_listContents
  • likeADD