Хто твоя доля?

10

  На 5-му "крузі", мій кавалер піддався земному тяжінню і завалився під барну стійку. Мені, як вихованій леді, довелося піднімати його, щоб продовжити пити, як то кажуть "швидко підняте не вважається таким, що впало". Ринувшись до нього і різко опустивши голову, я відчула, що також п'яна. Вирішила перепочити: впала поруч, поклавши голову йому на плече і простягла ноги, які вже втомилися за вечір. Зрозуміло, що в сутінках дискотеки, всі чіплялися через мої ніжки. А корова-офіціантка (одна з тих, що раніше були в компанії Стаса. Я її відразу не злюбила, каракатиці), здається, перечепившись, упустила тацю зі склотарою. Чітко я не пам'ятаю, тому що відрубалася на кілька хвилин на комфортному плечі Алехандро. Пам'ятаю тільки якісь крики дівчини, звук розбитого посуду, гарна матір'яна арія (судячи з голосу, цією дівчиною була я, але точно сказати не можу, важко). 

   Вигукнувши ім'я Алекса, я надіслала йому повітряний поцілунок, а-ля Мерилін Монро".

   "Нам приносять кальян на абсенті... Куримо ми його не стандартно, а по-циганськи - затягнувшись, пристрасно цілуємось. Офігенні відчуття! Після цього полюбила кальян ще більше".

   Останнім спогадом було як ми з Сашком на танцполі танцюємо під ритмічну та веселу пісню, стрибаємо, піднімаючи руки нагору. Несподівано Сашко вирішив продемонструвати свої таланти і з криками "Мала, заціни!" виліз на барну стійку, ледь не перестрибнувши її, так розігнався. Звідти маякнув DJ та заграла пісня Градуси – Гола З якого часу на дискотеці ставлять такий відстій? Я мабуть озвучила свої думки, тому що Саня продемонстрував мені порожній гаманець, а я ж пам'ятаю, що після мого пограбування там залишалося не менше 400 баксів! Непогано того вечора піднявся DJ! На перших акордах він почав спокусливо піднімати футболку, відкриваючи погляд сексуальний торс. Він був такий гарячий, що я засвистіла, хоча раніше ніколи не вміла це робити... Ось що з людьми робить алкоголь! Розкриває таланти! Алехандро покликав мене рукою до себе. Якась добра душа допомагає мені піднятися підштовхуючи під попу. Виходить, у мене це не з першого разу. Спочатку я осідлала її як коня, через надмірне старання перекинувши одну ногу через неї. Але, помітивши мої марні потуги, Саня підняв мене до себе. 

   Щоправда, виходило в нас це не в такт, але наші п'яні крики заглушали звуки з колонок.  Алекс, який до цього вже зняв футболку, продовжив стриптиз, роздягнувшись до одних трусів червоного кольору з написом спереду "Місце для поцілунків", при цьому сексуально рухаючи попкою. Не впоравшись із вестибулярним апаратом під час еротик-шоу, Алехандро впав на дзеркальну барну стійку, розставивши ноги. Задивившись на героя моїх снів за останній тиждень, у мене теж підкосилися ноги, і я впала на нього зверху. Поза вийшла трохи не стандартна... Але я не розгубилася і, перейнявшись атмосферою пісні, осідлала "руд бою", схопила ремінь, що валявся під рукою, і стала махати їм над собою, не забуваючи рухатися, як при приборканні самця на родео, і підспівувати :

   Але Алехандро, мабуть, сам любить домінувати, тому коли його мозок трохи прояснився, він спробував підвестися, а я, відповідно, впала з барної стійки на когось із мимовільних глядачів нашого виступу. Здається, при падінні, я ще й зарядила ліктем кудись своїй "подушці безпеки", бо пам'ятаю тільки матюка голосним чоловічим голосом, а потім темно...

   і знову спливає шматок спогаду:

   "Я сильно смикаю за волосся якусь дівчину і кричу:

   - Знімай перуку! Не соромся! Тут усі свої!

   Мене намагається відчепити від своєї супутниці Ромашка із флеком під оком”.

Останнє, що пам'ятаю - це як вилазила з машини Ромки під його сердиті голосіння:

   - Самі до квартири дістанетеся. Нехай влаштовувати у мене на задньому сидінні жорсткий трьох! - І, зі скрипом шин об асфальт, злий поїхав.

   Саня, в одних трусах, стояв обпершись про мене. Додому, звичайно, ні мені, ні йому не хотілося.

   - Мала, хош косячком затягнемося?

   І ми пішли у всі тяжкі за цей вечір... Запасний ключ від машини знайшли під бампером і підігнали її просто під парадне, сама не знаю навіщо... Як виявилося, курили ми ті самі цигарки з чаєм, які я підмінила, в машині Але на той момент не пам'ятала про це. Хоча нас так добре рознесло від алкоголю, так що підміни ми не помітили. Хоча, курячи, довго плювалися і зношували в різні місця продавця "зілля". Правильно кажуть: "Не копай іншому яму...". Потім знову цілувалися на вулиці на капоті машини... Точніше це я розмістилася на капоті, а Сашко придавив мене до нього своїм розпаленим тілом. Підозрюю, що саме там я почала втрачати свій верхній одяг. А потім, хтось із вікна нас обкотив цебром холодної води і старечий голос пригрозив, що запече нас у мавп на 15 діб. Це чого ж не спалося пенсіонерці о 4 ранку (час помітила ще в машині)? І чого вона у цей час у вікна виглядає? Мабуть, згадала колишню молодість на сінувалі, ще коли нас у ліфті побачила, а вже почувши наші шлюбні стогін, то взагалі з котушок злетіла - перевозбудилась бабуся. Захотілося на старості років грудьми покрутити перед носом коханця?

   Прокинулася я від того, що сонце неприємно світило в обличчя. Насилу перевернувшись (оскільки я була затиснута в чиїхось клешнях. З'ясовувати в чиїх саме не було жодного бажання на той момент) я уткнулася в чийсь фейс. Спросоння, я не відразу дізналася в парі Саху, що лежав поруч. Трохи здивувалася від такого повороту подій. Піднявши голову, озирнулася. Прокинулася не в себе в ліжку, а на вузькому одномісному дивані, який ще вчора стояв у вітальні, а зараз – на заскленому балконі Сашкиної, тепер уже й моєї квартири. Ну, не перестановку ж ми вчора робили? У мене силінок не вистачить на півметра зрушити цей диван, а тут таку відстань подолати. А Сасі це ні до чого. Тому мій мозок видав правдоподібне припущення, що це все - мій черговий щоранковий еротичний сон. А, надто вже реальним був "дружок" Алехандро, що багатозначно упирався мені в живіт. Хоча, більше потрясіння мені принесла не думка про те, що я переспала з Алексом, а те, що я побачила, глянувши вниз. Я була одягнена в червоні труселі Алехандро, а він у мої бікіні. Та й до того ж, ще ліфон натягнув на себе! Як? Ну скажіть, як він натягнув на себе мої трусики? Як вони не порвалися? Респект виробнику гумок для трусів! Мд-а, вони не порвалися ... але сильно врізалися в боки, що виглядало дуже комічно. А трикутник зовсім нічого не прикривав... взагалі нічого... все було зовні... Зате соски прикрив Моїм бюстиком, сором'язливий млинець! У моїй голові одразу запалилися неоновими вогнями мільйони запитань: "Я переспала з Алехандро?!", "Чим ми займалися вчора вночі?!", "Ми одягли один одного білизну?!". Але найяскравіше було риторичне питання "WHATTA f**k?!!!!!!!"

   Я скотилася з дивана (раніше, уві сні, я цього не зробила тільки завдяки міцним обіймам Сахи) і укутавшись легким покривалом, щоб прикрити наготу (так, ви не повірите, я сором'язлива, іноді дуже рідко, але все ж таки...) , стала будити хлопця, що міцно спав. Спочатку пошепки:

   - Саш, Сашко, Са-а-аша-а-а. - Простягла, я. Але жодної реакції не було. Тоді я почала трясти його за плече і вже кричати:

   - САШКА, а ну прокидайся! Та годі спати! Що вчора було? Я ні хрону не пам'ятаю!

   - Аааааа, - застогнав і схопився за голову мій учорашній товариш по чарці. - не так голосно. - благаюче попросив.

   - Та я зараз тобі всі барабанні перетинки на американський прапор порву, якщо ти мені не поясниш, якого хріну ти натягнув мою білизну! - про себе вирішила поки що замовчати.

   Він різко сів і злякано оглянув себе, мабуть моя шокотерапія розбудила його нарешті. Алехандро реально сам був у шоці, як опинився в жіночій білизні та поглядом зацькованого звіра, просив:

   - Тільки нікому не розказуй.

   Ось це я тупанула, треба було спочатку сфоткати його! Шкода, навіть не уявляю, де мій телефон... І тут я помітила 3 ​​такі смачні засоси на шиї у Алекса. То я так попрацювала вчора?

   Крохтячи і скаржачись на сильний головний біль, Сашко став підніматися з дивана.

   - Не знаю як ти, мала, а мій сечовий міхур вимагає відкрити шлюзи.

   У поле мого зору потрапили кілька крапель крові на подушках дивана. І як це розуміти? Моя дівоча честь весело сказала мені гудбай ще 4 роки тому, а до "червоних днів календаря" ще далеко... Я позбавила невинності Сашка? Від цієї марливої ​​думки мені стало так смішно, що я голосно заржала.

   - Гей, ти чого? Так без розуму від мене, що збожеволіла?

   Що-небудь відповісти я просто не могла через сміх, що наростає, тому тільки вказала пальчиком на кров. Саня обернувся подивитись через що я сміюся і я побачила звідки кров: спина молодика була сполосована жіночими кігтиками, а точніше, моїми. Сашко, мабуть, відчув подряпини, провів по них рукою і докірливо глянув на мене. Здається, настав час серйозно поговорити.

   - Сашо, між нами вчора щось було? - я перестала сміятися і цілком серйозно питала.

   - А ти як думаєш?

   - Якщо чесно, то я нічого не пам'ятаю після того, як нас та скнара облила. Але, зважаючи на наш зовнішній вигляд, щось учора явно було.

   - Якщо ти питаєш, чи був у нас секс, то відповідь – ні. Хоча ти вночі на цьому наполягала. Я не хочу, щоб ти зі мною спала на зло своєму колишньому або тому, що тебе відкинув якийсь глухий кут. І знаєш, малятко, я вчора себе ледве стримав. Ми так захопилися, - і демонстративно, знову провів по подряпинах. - Але найважче було тебе вгамувати... Ти, виявляється, така пристрасна. Люблю таких. А ще, КОЛИ у нас буде секс, то ти не сумніватимешся в цьому, ти захочеш ще. - І байдуже так підморгнув. Самовпевненості йому не позичати.

   І з чого це він узяв, що я хотіла його лише через Міхаеля чи Серхіо? Та я про них після першого негритенка забула, для мене був лише мега-сексуальний Алехандро.

   Знаєте, можливо, за законом жанру, та й взагалі, як вихована дівчина, а точніше леді, прокинувшись із молодою людиною, яка не є її хлопцем, нареченим чи т.п., я мала звинувачувати його в тому, що він практично скористався мною, опоганив чи як там це називається? Потім корити себе за виявлену слабкість, самобичуватися і уникати надалі спокусника. Але я не одна з цих дурниць. Самі подумайте, переді мною гарячий, сексуальний, розумний і добрий хлопець, з яким я провела ніч (не в сенсі сексу, цього, як виявилося, не було, а проведеного разом часу, веселощів), що я повинна робити?

   Я просто зробила те, що мені найбільше хотілося в цей момент – випустивши з рук ліжко, я повільно підійшла до нього. Алехандро все також сидів, спершись ліктями на подушку, і пильно дивився на мене. Плавно наблизилася до нього і зазирнула у вічі. У них хлюпався танець пристрасті. Це мене ще більше завело та додало впевненості. Я поцілувала його, трохи прикусивши нижню губу, причому з викликом дивлячись йому в очі. Сашко не розгубився: обійнявши однією рукою, поклав мене на ліжко, підім'явши під себе, і поцілував у відповідь. Ми були повністю поглинені нашими бажаннями: мати, торкатися, відчувати один одного. І в той момент, коли справа дійшла до найголовнішого і я вже була готова відчути його в собі, нас перервав наполегливий дзвінок у двері. Спочатку ми намагалися ігнорувати його, але почувся голос і фраза: "Відкрийте, це міліція!" швидко охолодила наш запал. Відчиняти двері побігла я, попутно перечепившись через Мімі і мало не впавши. Ображена коте втекла в кімнату зрадливо скаржитися на свою незграбну господиню. На ходу накинула футболку, раніше презентовану щедрим Стасом, щоб не з'явитися топлес перед непроханими гостями. Ну, якщо це чийсь дурний жарт, я його (або її) нахабно відступаю ногами за те, що відвернули нас. І хоча я не з таких знебашених, але за ТАКЕ і з ТАКИМ чоловіком можу стати і гопницею. Коли я зла потяглася до ручки дверей, то побачила на ній черговий наслідок вчорашньої ночі: мої колготи зав'язані бантиком. А піднявши голову до стелі і дивуючись, хто саме з нас такий естет, я виявила на люстрі ще й свої шорти. Так, дизайнерські рішення вчора вночі били з нас фонтаном. Але навіть після всіх моїх роздумів за дверима ніхто не збирався розходитися по хатах. Не глянувши в око, я відчинила вхідні двері. На мене дивилися дві пари очей. Одна – обурено та озлоблено, а друга – трохи збентежено. Це була стара маразматичка з нашого парадного (та сама, що нас у ліфті, нібито, застала. Напевно, не спала всю ніч. Повертаючись, мріяла щоб молодий засмаглий мачо вдмухував їй на останок перед смертю) та дільничний міліціонер – молодий хлопець років 25.

   - Доброго ранку, дільничний міліціонер Потапенко В'ячеслав Михайлович. Клавдія Митрофанівно, ви впізнаєте цю дівчину? - представився мені він і дивно став розглядати щось позаду мене, прослідувавши за його поглядом я зрозуміла, що об'єкт його неприхованого інтересу мої шортики на люстрі. А може, у мене білизняної мотузки немає і я вирішила їх підсушити таким вельми своєрідним способом?!

   - Це вона і ще її хахель - перервала офіційну частину стара калоша і нахабно стала оглядати квартиру за моєю спиною на наявність Сашка, - вони спочатку оргію на вулиці влаштували, але я їх вгамувала, - як би, між іншим, похвалилася вона, - а потім намагалася вдертися до мене в квартиру, мабуть хотіли помститися...

   У голові сплив ще один вчорашній спогад:

   "Після того як нас облили водою нам стало дуже холодно і ми поспішили додому. Не знаю, яку кнопку ми натиснули в ліфті, але вийшли з нього на повністю неосвітлений поверх. Ключ чомусь не хотів прокручуватися в замку і відчиняти двері. Зі злості Сашко пхнув гарненько двері ногою.Тут почулося загрозливе: "Прибирайтеся, іроди, а то міліцію викликаю" і ми, давлячись і хрюкаючи зі сміху, що переплутали квартири, зникли в темряві".

   Сподіваюся, що хоч із другої спроби потрапили додому.

   З мови мало не зірвалася непристойна пропозиція запросити цих гостей приєднатися до того, що ми з Сашком збиралися зробити, але зрозумівши, що відмови від них не почую, передумала.

   Це ж треба в нашій новобудові, де не все ще квартири продані, а заселена з них лише десята частина, ломитися саме до цієї бабусі. Мабуть, менти до неї вночі не приїхали, але на ранок вона їх все-таки доконала. Ось стерво!

   Добре, гратимемо за твоїми правилами.

   Я мило усміхнулася, поплескала невинно віями і включила всю свою чарівність:

   - Ну, що ви, Славо, можна ж Вас називати Славою?

   Він ніяково зняв капелюх і опустив очі вниз. Скромно і з посмішкою, але продовжуючи дивитись собі під ноги, відповів:

   - Так звичайно...

   - Так ось, Славо, я не розумію, про що говорить ця літня дама. Я не знаю цієї леді і не уявляю де вона живе.- відчайдушно брехала я. - Швидше за все, це наклеп. Але якщо вже Ви тут, то я хотіла б заявити і поскаржитися, що хтось постійно гадає по дверях. - Доказом тому були відходи життєдіяльності на сусідському килимку, на які я вказала.

   По очах старої скандалістки я зрозуміла, що потрапила прямо в ціль. Як виявилося, її кіт, якого вона випускала гуляти надвір, за час її проживання, встиг обгадати практично всі килимки у під'їзді. Молодий дільничний раніше вже приймав кілька скарг від мешканців.

   Повіривши моєму щирому погляду, Потапенко попрощався зі мною і почав гнівну бесіду з шизофренічкою, яка разом зі своїм котом йому набридла.

   Сашко викотився з кімнати весь пом'ятий, як після воєнних дій: припухлий з будуна фейс, синці на шиї, погляд: "Пристреліть мене", а якщо згадати, що у нього коїться на спині.

   - Хто це був? Чому мене не дочекалася, а сама відкрила?

   - Ти б поки дійшов, мент уже вирішив би, що ми тут встигли згорнути наркопритон. Саш, та я все залагодила. Це бабуся-шапокляк із нашого парадного на нас нажалилася. Ми до неї, виявляється, у квартиру ломилися.

   - Цілком реально... Я в душ, а ти сваргань чогось мені на сніданок.

   Я не зрозуміла, чого це мені, як дружині-домогосподарці вказівки дає?

   - І чого ж хоче моя травести-діва? - виразила я, згадавши те, в чому він прокинувся. Зараз він був голий, тому що ще 15 хвилин тому я сама з нього все зняла. Мої незадоволені гормони вимагали продовження, але я важко стримувалася, щоб не затиснути Сашка в кутку і не вчепиться в нього ногами і руками.

   - І не нагадуй, тож хреново - голова розколюється. Кава з вершками та бутер. - І пішов у ванну.

   Поки варила каву, у моїй голові крутилися суперечливі думки, навіяні пісеньки Dan Balan, що грала по радіо - До ранку. Чомусь від слів пісні мені захотілося плакати

   Адже вони протвережували і змушували мислити реально, а не мріяти в хмарах, сподіваючись, що після сьогоднішньої ночі Сашка виправитися, перестане бути запеклим бабником, сприйме мене всерйоз, а не як його чергову дівчинку на ніч.