Хто твоя доля?

12

  Якраз у той момент, коли я, піддавшись грайливому настрою пісні, сексуально облизала вказівний палець і, відвівши стегно трохи убік, шльопнула рукою по сідниці, побачила застиглого у дверях Саху. Він напружено дивився на мене. Я посміхнулася йому і, опершись об плечі Стаса зістрибнула на підлогу і пішла до Сани. Але настала черга хлопців показувати себе. 

   – А ось і наш Король вечірок – Стрільцов Олександр! Давай, американізований мачо, пали!

   І, повторюючи рухи з кліпу до цієї пісні Сашко став знімати з себе футболку. Одягнений він був у теж, що й сутра - сірі спортивні штани і біла футболка, що обтягує. Але на цьому спокусливому демона навіть такі домашні речі виглядали гламурно та сексуально. А сліди від нігтів та засоси надавали йому образа спокусника.

   Далі пішли всі інші хлопці, які на відміну від дівчат, не намагалися виглядати сексуально, а просто дуріли. Але від цього дівчата не переставали їм зазирливо свистіти і плескати в долоні. Я ж мала терміново поговорити з Алексом.

   Коли я, нарешті, вичепила з натовпу Сашку, то він знехотя поплентався за мною на розмову. Зайшовши у ванну, я зачинила за собою двері. Потяглася, щоб поцілувати його, але він відвернувся, і я поцілувала його тільки в щоку. Дружній поцілунок якийсь...

   - Саш, а ти куди йшов удень? Навіть телефон забув...

   - Та згадав, що домовлявся про зустріч із другом. - по його подиху я зрозуміла, що він уже добряче випив.

   - Так? І чому ж не привів сюди цього друга?

   - У нього сім'я: дружина, нещодавно дитина народилася. Йому зараз не раніше. – сумно посміхнувся він.

   - Ну так, йому зараз до нажирання десь у генделі. - Уїдливо я. Не знаю чому, але мене почало дратувати таке холодне ставлення до мене Алехандро. Хотілося якнайшвидше притулитися до його тіла і зацілувати (це як мінімум).

   - Так це ми відзначили народження його сина. Гаразд, на мене там мужики чекають. Я ще не з усіма привітався. Ти ще щось хотіла?

   - Саш, ти чому так зі смною спілкуєшся? Щось сталося вранці? Я не зрозумію...

   - Мала, я розумію, що ти звикла, що всі валяються біля твоїх ніг. Але я теж не лих і все чудово розумію.

   Я завмерла, не вірячи своїм вухам. Історія ніби повторювалася. Якийсь День Сурока, з трохи зміненим головним героєм.

   - А.... А як же назвати те, що було зранку? Просто тр*х?!

   - Не просто, а ох**нний тр*х. Хочеш, можемо повторити якось?

   Я закипіла від злості і, щоб не відбити йому його чоловічу гордість, вийшла, з усієї дурниці грюкнувши дверима перед еб*рем. Мене зустрів співчуття одного з гостей, який чекав своєї черги в "кімнату філософських роздумів".

   - Що, невдало сходила?

   Я тільки злобно подивилася на дотепника і пішла забуватися в загальних веселостях.

   Досить потанцювавши і випивши, ми почали грати в гру «Правда чи дія». Вони взяли порожню пляшку шампанського, сіли в коло, а Стас повернув її. Шия вказала на Ді.

   - Правда чи бажання?

   - Бажання. – трохи подумавши, відповіла дівчина.

   М-да, звичайно відповідати чисту правду на якесь каверзне питання ніхто б не хотів, але дивлячись на Стасіка, що єхидно потирає руки, я б все ж таки обрала правду. Тим більше, я знаю хвору фантазію друга.

   - Чудово! Ти скуповуєш у найближчій аптеці всі презики!

   Всі охоче підтримали і активно стали виважувати дівчину на завдання. Зняти все на телефон вирушив ще один новий, крім Ромки, шанувальник Діанки Діма.

   Поки ми чекали на них, всі спілкувалися між собою. Тут, я помітила на екрані плазми, що висить на стіні, знайомі фізіономії. Телик, для фону та картинки, був увімкнений без звуку на місцевому музичному каналі, де зараз точилася реклама. Я вимкнула музику і зробила голосніше. Йшла реклама клубу "Дарк Найт". Вчорашній вечір. Показували натовп народу, що танцював під заводні треки ді-джея, а потім, мене, що сидить на Сашці і мотила ременем над головою, як ковбой. Диктор розмовляв про те, що в клубі запалюють діджеї першої величини і кращого місця для нічного відриву просто не знайти. Дааааа, все-таки наші "посиделки" були ще й зафіксовані на камеру. І не просто на камеру служби охарни заклади, але ще й по телеку тепер ми світимося кожні півгодини! Усі іржали і схвально вигукували: "Так! Так і треба висіти!". Справа ще не раз звучала подібний тост.

   Ромка пояснив, якого хрону нас показують по телевізору і хто дав дозвіл на це.

   - Це папік вирішив просунути клуб у широкі маси та вчора замовив телевізійників. Ви їм, мабуть, особливо сподобалися... - підморгнув мені, пошляк хронів.

   "Ох**нно! Нічого не скажеш, тепер я стала ще знаменитішою! Але не з тією репутацією! Мамо, я тепер зірка!" - обурено кричав у мені розум.

   Сашка теж досить іржав, а його друзяки, схвально його плескали по плечу.

   Через хвилин 10 повернулися Дімка з трохи збентеженою Ді. Ми підключили телефон до телевізора та вивели зображення на великий екран.

   "От Діана збуджено просить продавщицю:

   - Дайте мені всі презервативи, що маєте! Можна тільки швидше, бо мене 10 таджиків чекають у своєму вагончику!

   Та це дівчинка талант! Їй би на акторку вчитися.

   Імпровізація вдалася і навіть хлопець, що стояв за нею в черзі, перейнявся ситуацією і віддав пачку презервативів, яку теж хотів купити.

   - Тримайте, дівчино. Вам потрібніший.

   Він, звісно, ​​зрозумів, що це прикол, на відміну продавиці. Вона довго копошилася у підсобці, але винесла лише 20 пачок.

   - Дівчино, це все. - сумно і розчаровано промовила вона, а потім підбадьорливо додала. - Але, гадаю, в аптеці через дорогу є ще.

   Усі іржалі аплодували новій примадонні.

   Далі крутила Ді. Пляшка вказала на Ромку.

   - Правда чи бажання? - Млосно запитала двушка і невинно поморгала вії.

   – Для тебе, будь-яке бажання. – у тон їй відповів Роман.

   - Тоді танцюй стриптиз! – весело запропонувала вона.

   Всі дівчата в передчутті влаштувалися зручніше. Ромкін стриптиз звичайно був не такий спокусливий, як у Сашки (хоча, звичайно, це може бути моя упереджена думка), але всій жіночій половині тих, що веселяться, шалено сподобався.

   Настала черга Ромки крутити пляшечку. Вибір упав на знайомого Сані Олексія, який прийшов зі своєю дівчиною Ніною.

   - Правда чи бажання?

   Поки що всі обходилися бажанням і Льоша не став винятком.

   - Вийди надвір і зображай собаку з усіма її типовими звичками.

   Тут подала голос, мабуть, подруга Ніни:

   - Ніночко, вигуляй свого собаки!

   Ми зняли ремінь зі штанів хлопця і надягли йому на шию у вигляді повідця. Для хоробрості налили їм по стопарику горілки та відправили на справу. Парочка пішла надвір, а ми всі вивалилися на балкон спостерігати за спектаклем "Дама з собачкою". Це була сміття:

   Ніна з незалежним виглядом, ніби так і треба, пройшлася перед будинком напрочуд неформальній компашці, що зібралася попити пиво на дитячому майданчику. Льоша слідував рачки на повідку за своєю господаркою і виляв задом, наче задоволений домашній улюбленець. Зупинившись біля невеликої урни, він підняв ногу і "помітив територію". Несподівано мимо пробіг кіт і Льошка почав гавкати і пориватися наздогнати його. Треба віддати належне Ніні, вона не сміялася до болю в животі, на відміну від нас, а поводилася невимушено, ніби вигулювала ось так свого коханого вже не перший вечір - всі втягнулися в гру і виявили свої приховані таланти в акторській майстерності, чому значно сприяло випите спиртне.

   Повз проходив чоловік, що вигулює свого мопса, але побачивши парочку, обійшов їх десятою дорогою. У Ніни задзвонив телефон і вона зупинилася побалакати. Льошку, мабуть, стало нудно або він побачив з нового ракурсу ніжки своєї коханої, прикриті лише червоною спідницею, але те, що він учув викликало новий вибух сміху. Він став нахабним чином домагатися правої ноги Нінки, при цьому роблячи характерні рухи тіла збудженого пса.

   Я думаю, що наші сусіди будуть пам'ятати цю пару протягом тривалого часу.

   Після їх повернення ми випили за вдале виконання бажання та продовжили. А потім, закрутилось, закрутилося...

   Ромці, наприклад, дісталася доля виконати таке бажання: спуститися поверхом нижче до Клави та зробити пропозицію руки та серця. На це він зважився лише після двохсот грамів мартіні, розведених сто грамами горілки. Коли він його виконав, то плюс до моральної травми, хлопець ще й пограбував парасолькою-тростинкою по спині від старенької, на чому світ стоїть. Не розумію її... отримати таку щедру пропозицію від ТАКОГО красеня, в її роки. Я, спочатку, коли він йшов "на діло", навіть побоювалася за нього. А потім хотіла бігти рятувати друга від її лап, коли побачила голодний погляд збоченки на молодого хлопця. Уявила, кочерга, перспективи, що відкриваються перед нею, знову повторити секс-революшн своєї молодості. Але хтось невчасно реготав у мене за спиною (ми ховалися і спостерігали на сходовій клітці) і вона швидко зрозуміла, що це прикол, тому й почала метелити Стасіка, що зігнувся в три смерті.

   На мене упав вибір від Кирила, чергового друга Сахи. Я вибрала бажання, але пошкодувала про це майже відразу, як почула, що від мене вимагається. Мені потрібно було лягти на стіл і прослужити декоративною підставкою для чоловіків, що випивають. Зокрема, мені на живіт (в пупок) ставили чарку з текілою, а поруч насипали дрібку солі і клали часточку лайма. Кирило, без рук, злизав сіль з мене, перекинув залпом чарку текіли і взяв часточку лайма. Всі мужики захотіли повторити побачене, але Саха, дякую йому, всіх швидко вгамував. Похитуючись встав і нетверезим, але не терплячим заперечень голосом, сказав:

   – Так, все! Вона здійснила його бажання. Це не означає, що кожен присутній теж повинен зробити!

   Всі знехотя погодилися, а я беззвучно, одними губами подякувала йому. Ні, звичайно, не дивлячись на скотську поведінку Сахи, для нього я б із задоволенням полежала на столі, ще й фруктами всілякими обклалася б і про вершки не забула. Щось я розмріялася... шалено злюсь на нього, але також і шалено хочу і потребую його...

   Фернандо від мене отримав бажання вийти, співати і танцювати там. Я вибрав пісню сам, вирішив завершити стару і прославляти весь двір.

   Ферні вийшов з парадного, заліз на лавочку, що стояла поруч, і чуттєво, ніби про наболіле, загорлопанив:

   "Я втомився, хочу кохання

   Так так, щоб на вік

   А ти париш секс, Клавдія Митрофанівно! "

   Її ім'я він вигукував над риму, але тему. Танцював, наслідуючи соліст Quest Pistols: ліву руку тримав вгору, а парву - на своєму господарстві, при цьому постукуючи в такт правою ногою. Виглядало вражаюче. Він зібрав овації та захоплені оплески наприкінці не лише наші, а й деяких мешканців будинку, які мало не вивалюються з вікон.

   Але його жінка серця так і не зволила вийти на балкон. Бажання не було виконане і йому довелося особисто з'явитися до неї на поверх і зателефонувати в дзвінок, щоб виконати цю композицію ще раз на біс. Стара калоша, відчинивши різко двері втупилася на Федоро, що коливався на ногах. Не чекаючи від неї ляпасів або зойків "ти хто такий, п'яний козел?", вона отримала значну порцію перегару, що ввело її в ступор. Невимовлена ​​лайка застигла на її губах і вона лише ошелешено дивилася на нічного гостя. Поки вона не оклемалась і у хлопця була хвилина фори, він мало не завалившись на неї поліз цілуватися.

   Закарбувавши смачний поцілунок, він, до того ж, ще й ущипнув її за груди. Від цього вона, ніби спляча красуня прокинулася і обігріла його своєю калошею, яку, виявляється, весь час тримала в руках за спиною.

   Збоку могло здаватися, що ми - п'яна молодь, просто знущалися з бідної бабки. Чи не домагалися її. Але вона не була біла і пухнаста, хоча і вміла справляти хороше враження. А ви що думали, такі елітні квартири у новобудовах роздавали ветеранам праці за передові здобутки? Ні, звичайно. Серед мешканців будинку ходили чутки, що Митрофанівна в молодості займалася чорним ріелторством, ось і нажила собі квартирку... А ще, минулого літа, вона активно збирала гроші зі з'єдів на домофон. Потім повідомила, що її пограбували і зникла... Повернулась лише через 2 тижні, вся засмагла і відпочила. На всі розпитування відповідала, що їздила на мінеральні води підлікувати неври після того, що сталося. Так, їй, звичайно ж, всі повірили, але пред'явити нічого не могли.

   Федько повернувся, як із поля бою. Йому б ще милицю та голову перев'язати для повного ефекту. Відчуваючи свою провину та безпосередню причетність, я кинулася до нього з порога обійматися та вигукувати:

   - Ти мій герой, Фернандо! Ти врятував мене від нечестивої Брунгільди!

   Поцілувавши в щоку, на вухо шепнула йому:

   - Хотіла в губи, але їх варто помити з милом після старої шкапи.

   - Замітано, крихітко. - Мене теж обдало нехилим перегаром.

   Мабуть, Федір взяв мою подяку за зелене світло, а потім постійно обертатися навколо мене: він сидів поруч зі мною, іноді обіймаючи мене навколо талії і т.д. За інших обставин, я б, звичайно, заспокоїти його, але яке задоволення це було для мене, щоб спостерігати зловмисні поглядів Сах в. Краще бути злими і смикатися око нервово. Зрештою, як виявилося, немає абсолютно нічого серйозного між нами ... так ... бля бля, і більше нічого. Але я вже фантазував багато для себе: стилю весільного плаття, і ім'я нашого першого дитини, і навіть злегка спотворене обличчя мами, коли вона дізнається, що вона стане бабусею. Коротше кажучи, безхмарне майбутнє було так близько. Я був впевнений, що я, нарешті, зустрівся з однієї, людиною в моєму житті з дитячої мрії, і він ... він виявився рідкісним лайно! Самозакоханий собака!

   Алехандро загадувала бажання, що явно запала на нього, Жанко, моя подруга по універу. Вона загадала французький поцілунок із ним. Це тільки мені здалося, що вони захопилися виконанням дурного бажання цієї шалави? Повірте, я знаю її сутність і це не оскроблення, а констатація факту. І чому це рука Сашки притягнула її ближче за шию? А друга полізла на сідницю? Не на очах у всіх, ексгібіціоністи хренові! Мене з'їдали ревнощі та образа, а також, чого гріха таїти, заздрість. Я нестерпно хотіла опинитися на місці Жанки та цілувати мого Алекса. Щоб більше не спостерігати неприємну мені картину, я, як би ненароком, перекинула склянку, що стоїть поруч. Він із брязкотом упав і "голубки" розліпилися. Але якщо Жанка голодно дивилася на Саху, то він, у свою чергу, самовдоволено і хитро вирячився на мене. Любиш пограти, мій хлопче? Ти не врахував, що я гідний супротивник...

   - Ой, випадково зачепила. - всі дивилися на мене, треба було терміново з'їхати, а роль тупої блонди у мене завжди виходила "на ура".

   Далі, під час гри, були й бажання, звучала й справді. Більшість питань були інтимного характеру: "найзвичайніше місце, де ти займався сексом", "чи є татуювання десь в інтимному місці", "скільки в тебе було сексуальних партнерів", "чи займався колись груповухою" тощо. Бажання ж божевільними, але цікавими: поцілувати 10 перехожих, попросити у 5 перехожих доторкнутися до твоїх грудей і дати пораду робити тобі збільшення грудей за допомогою пластичної операції, зняти без допомоги рук футболку з хлопця тощо.

   Наша партія намагалася перетворити противну Клавдію, викликаючи копів. Ми прийшли заспокоїти мого «ранкового знайомого» Славика. Але не вийшло, так як Слава була навіть перцем (згодом він сказав, що його колега грає в ю-те-ф, щоб до нас прийшли. Адже цілий день В'ячеслав необдумано розповідав йому про візит відірвати, т.е. до мене і зараз усіх офісів не було б, якби ми з Сахой повисли, то хоча б подивіться на те, що було що.) - він долучився до нашої забави і навіть передбачив для виконання наступних бажань "Боббі" з мигалками . Я (чомусь тільки дозволив мені сісти за кермо п'яному слугі закону, пронизаному щирою довірою) з Жанкою пішли купувати ще алкоголь в супермаркет без перерви. А оскільки я досі просто не можу пройти направо, це виглядало досить комічно. Різко сповільнюючи кожні 3 метри, зі скрипом шин, іноді глохнув, але вперто рухався до цілі. Щоб йшло швидше, п'яна Жанка іноді вискакувала з машини і штовхала її ззаду. Нагадаю, вона була одягнена в облягаючу чорну коктейльну сукню та босоніжки на високих підборах. Її допомога і спроби не допомагають, але подумки я був з нею і від усієї вдячної душі. Десь за годину, хоча пішки доїхали б хвилин за 15, пришвартовали до магазину. Я відчуваю, що завтра я знову знімусь у Ютубі для свіжого кліпу.

   Поговорити з Жанкою, щоб не точила свої кігтики на мого чоловіка я не встигла, тому що в дорозі пихкало над казенним авто. А потім не було відповідного моменту і я трохи забула. Але, коли всі почали розходитися, а точніше розповзатися і Сашка пішов проводжати її, я сильно, до нігтів, що впиваються в долоні, пожаліла про свою самовпевненість і безтурботність.

   Я стояла на балконі, допиваючи келих вина, і дивилася на парочку, що віддалялася. Добре хоч руки не розпускали і не обіймалися, бо цей недопитий келих вина полетів би в них, а просто про щось розмовляли і дивилися на небо (хоча, це Сашко дивився, а дівчина кидала на нього голодні погляди німфоманки). Зовні я була спокійна, але всередині моє серце танцювало танго разом із Пані Ревністю, що з недавніх пір оселилася в мені. Як там співає Ганна Сєдокова?

   Полонений танцем вогню, з собою в безодню маня

Це почуття розбурхує кров, з'їдає мене

   Ревнощі, танець вогню обпалює мене

І згорає, кохання, що ти робиш із нами?

   До мене вийшов Стасик.

   - Вік, ти чого тут одна? Усі вже розійшлися. Прикинь, Мімі нагадувала Федько в кросівок, а він не помітив і взувся. Ги-Ги. - гидко заржав друг, але простежив за моїм поглядом, побачив "голубків" і, вже не так весело, додав, - Йди спати, не морочися.

   Коли я йшла, то тішила тихе:

   - Ти багато чого не бачиш і не помічаєш, мала...

   Але не надала почутого значення. "Я не буду про це думати сьогодні... Я подумаю про це завтра" одного разу сказала Скрлетт О'Хара, а я вирішила прислухатися до її поради.

   Ранок наступного дня зустрів мене недружелюбно: гуркіт посуду на кухні, ніякого сонечка за вікном. Здавалося, ніби навіть похмура погода солідарна зі мною - сердиться і ображається на зрадника Сашка. Після парочки матюків, з кухні долинув аромат свіжозвареної кави. Розважливо вирішила, що з нього належить, як мінімум, філіжанка цього підбадьорливого напою як компенсацію за моральну шкоду, завдану ним учора ввечері. А вже про максимальну компенсацію... я обов'язково придумаю!

   На кухні мені відкрилася чудова картина: подряпаний, зассмоктаний, тобто зацілований (я, таки була горда собою за такі своєрідні знущання над хлопцем), з невиправним кипишем на голові, коротше, як побитий собака, в одних труселях, стояв Саха і намазував джемом тости. Він не помітив моєї присутності. Спокуса була велика і я піддалася йому. А саме, підкравшись навшпиньки, басом, в саме вухо, вимовила коронну фразу "Бу-у-у!". Я очікував іншої реакції: різко розвертатися до мене, нервовими посмикуваннями, киньте мені хліб, instinktinvo удар, як правило, не реагує, але не очікував, що він буде стрибати вгору, як до 15 сантиметрів і жіночого крику ультразвуку. Я швидко відступив на безпечну відстань і від душі розреготався - писк цієї дівчини від людини, якого я ніколи не чув, і навіть більше від такої жорстокої, як Олександр.